ООН – це міжнародна організація, створена для того, щоб сприяти підтримці міжнародного миру і безпеки, а також сприяти розвитку співпраці між державами.
Однією з основних завдань ООН є підтримка стабільних мирних взаємин між державами або народами, що проживають на території однієї держави, а також умиротворення в випадках появи серйозних інцидентів, що вимагають негайного втручання.
Система забезпечення безпеки (СЗБ) ООН грунтується на аналізі ризику, що означає своєчасне реагування на напружені ситуації і швидка протидія можливій небезпеці. Мобільність управління і швидкість реагування на критичні ситуації, а також можливість нападу на співробітників ООН – все це сприяє розробці висококласних заходів безпеки, комплексних стандартів, яких повинні дотримуватися всі співробітники ООН, а також організації, які надають допомогу в місіях ООН або бажаючі її надавати.
Стандарти безпеки ООН уособлюють собою ряд вказівок, покликаних зміцнити колаборації організацій, які входять в систему забезпечення безпеки ООН, міжнародними організаціями, що не мають відношення до уряду тієї чи іншої країни, а також організаціями міжурядової характеру.
Запорукою успішності і якісність СЗБ ООН є типове навчання, тобто, спільна загальносистемна підготовка всіх співробітників ООН. Крім цього, ДЗБ (Департамент Забезпечення Безпеки) ООН проводить підготовку фахівців з інших організацій, з метою створення єдиної СЗБ і уніфікації навчання фахівців.
Підготовка по частині безпеки ділиться на два види:
- Базова – її метою є забезпечення того, щоб співробітники ООН на всіх рівнях знали про запобіжні заходи, а також свої обов’язки і цілі щодо забезпечення безпеки, видах сприяння і використання цього зв’язку;
- Спеціалізована – метою спеціалізованої підготовки є наявність конкретних знань і умінь, необхідність їх реалізації з метою більш якісного забезпечення стійкості ситуації.
Наявність у ООН організацій-партнерів змушує розробляти єдину еталонну СЗБ, створювати певні правила для кращого виконання поставлених завдань і постійно покращувати охоронну систему.
Організації, які бажають стати партнерами ООН, зобов’язуються виконувати певні обов’язки:
- забезпечення кооперації щодо навчаннях нових фахівців в сфері забезпечення миру і спокою;
- обмін інформацією з питань забезпечення безпеки;
- створення пристрою взаємодії в галузі безпеки;
- гарантування майнової та технічної допомоги при наявності можливості;
- пособництво щодо безпеки при здійсненні операцій;
- сприяння фінансуванню партнерської роботи ООН та міжурядових і міжнародних організацій, що не мають відношення до уряду;
- проведення рад за правилами гуманітарної практики.
І хоча організації-партнери ООН в сфері забезпечення безпеки можуть оцінювати ризик по-різному, а також по-різному реагувати на критичну ситуацію, відповідно до специфіки влаштування їх організацій та станом справ при їх функціонування, стандарти ООН призначені для удосконалення, консолідування і розширення кількості заходів безпеки, які використовуються цими організаціями.
Стандарти ООН створені для того, щоб сформувати маневрений і повсюдний штат фахівців, які є дійсно професіоналами своєї справи, володіють достатніми знаннями і вміннями, щоб бути частиною СЗБ ООН. Крім того, стандарти ООН існують для більш успішного координування і управлінні потенціалом, потрібним для кращої роботи сфери забезпечення безпеки.